вівторок, 13 листопада 2012 р.

Цікава стаття про цікаву людину
Марія Примаченко
"Не до практики...але ж"
на замітку першому курсу до УНТ












Сьогодні випадково натрапила на репортаж ТСН про цю жінку. 
Це українська народна художниця. 
Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка
Одна з найвідоміших українських художниць. 
2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Приймаченко.
Народилася в селі Болотня на Київщині, де і провела все життя.

Дитинство Марії Авксентіївни було затьмарене страшною недугою — поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Марія Авксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві знегоди, пізнала щастя любові (чоловік загинув на фронті) і щастя материнства: її син Федір — теж народний художник, він був її учнем і другом.
«Починалося все це так,— згадувала художниця.— Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…» Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити...

Не буду перетягувати сюди всю статтю з вікіпедії, кому буде цікаво, переглянте. 
Але подивіться на ці картини: 















Це ж справжній кладязь української народної творчості та ціла міфічна енциклопедія. 
Мені дуже сподобалось. 

3 коментарі:

  1. Учитель завжди залишається учителем! Усе, що відбувається в житті вчителя, є складовою його професійної майстерності. І те, що ви відчули зупинитися на цікавому і важливому матеріалі, є певним знаком вашого зростання.
    Правильний шлях!!!

    Подивіться, я на своємо блозі не даремно викладаю сайти, які вважаю корисними. Ви також можете творчо наповнювати свій блог цікавим і важливим матеріалом.
    Відкривайте нові можливості роботи у блозі, використовуйте його на повну силу.

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за приємний коментар.
    Будемо творчо та професійно розвиватися :)

    ВідповістиВидалити

Архів блогу